Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 26 грудня 2013 р.

Полтавська маршрутка

Їздять у нас містом "маршрутки"...
Це такий особливий вид транспорту, який не призначений для перевезення людей. Напевно автобуси та мікроавтобуси підбираються за принципом "чим гірше, тим краще", а може відбір іде на конкурсній основі.

Знайомтесь, наша національна гордість – автобус «Богдан».


На офіційному сайті виробника написано:
 "Саме з початком виробництва автобусів у 1998 році корпорація "Богдан" заявила про себе як про національного автовиробника. Український автобус "Богдан" у новітній історії став першим вітчизняним автомобільним брендом. Сьогодні продукція нашої компанії відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами"

Як приємно читати ці рядки, аж гордість бере, що у нас є не тільки Олімпійські чемпіони, та Чемпіони Світу з боксу, у нас ще є й свої автобуси!

Заглянемо всередину:

За вікном зима, і щоб пасажирам було комфортно, щоб нікому випадковим протягом не надуло в око, всі щілини та отвори потрібно обов'язково загерметизувати... туалетним папером. Дешево і не задуває.


На окрему увагу заслуговує світло в салоні автобуса. Усі світильники відкритого типу, дуже розумне рішення! У разі заміни лампочок це відбувається за лічені секунди. Не потрібно ніякого інструменту, просто висмикнув стару лампочку і вставив нову. Це може зробити кондуктор, щоб водій не відволікався від дороги, чаю, сигарети... Можна навіть попросити пасажира, адже дуже зручно якщо кондуктор зайнята розмовою по телефону, просто передати пасажирові лампочку, і тицьнути пальцем у напрямку плафона, розумні пасажири відразу зрозуміють що треба замінити ту, що не горить, тут спеціальної освіти не потрібно.
Дуже акуратно вирізані отвори під акустичну систему. Така точність можлива лише у заводських умовах. Самі динаміки в цьому автобусі не встановлені, причина мені не відома.


Що намотано на поручні мені не вдалося з'ясувати. Зате порадувала синя ізолєнта, це обов'язковий атрибут, що нагадує нам про недалеке радянське минуле.


Обшивка стелі закріплена дюралевими планками, в яких є отвори для саморізів. Але мабуть через високу якість виконання, або ж від постійної тряски на наших дорогах, деякі саморізи перестали виконувати свою функцію, і повипадали. Що у таких випадках треба робити? Правильно приклеїти ізолєнтою. Але оскільки вся ізолєнта пішла на поручень, то довелося використати скотч, але буржуйські технології в наших реаліях малопридатні, і скотч відклеївся. Інший кінець планки тримається добре і не відпадає, і планка лягла на поручень. Нічого страшного, адже повністю не відвалилася, отже, їздити можна. Але виявилося що на ходу вона стукає по поручню (ось тут якраз і знадобилися б колонки, можна було б шансон голосніше врубити, і стуку ніхто б і не чув).


Щоб позбавити людей цього веселого стуку, було введено в експлуатацію дуже цікавий винахід. Можу вас запевнити, працює дуже тихо, ніякого дискомфорту не створює. 


Це так, швидкий погляд всього лише на один автобус, а курсує їх містом багато. А скільки їх у країні?

Переміщайтеся містом виключно в "маршрутках", і ви отримаєте величезне задоволення від поїздки, і побачите багато цікавого.

Немає коментарів:

Дописати коментар